Лекція 5

Тема лекції 5. Індекси

 

1.   Індекси, їх суть і значення в економічній роботі. Види індексів: індивідуальні та зведені. Форми зведених індексів.

Індексний метод має особливу роль і значення в процесі дослідження сутності явищ. Він є сукупністю прийомів, що використовується для вирішення задач виміру динаміки економічних явищ та ґрунтується на відносних величинах.

Слово «index» латинського походження, перекладається як «узагальнюючий показник».

Індекс – це статистичний відносний показник, що характеризує змінення рівня якого-небудь соціально-економічного явища в часі чи просторі в порівнянні з планом, нормою, стандартом. Отже, індексами є будь-які відносні величини трьох видів:

 динаміки;

 рівня (ступеня виконання плану);

 порівняння (у просторі).

Індекс – відносна величина, яка характеризує змінення явища в часі, просторі або порівняно з планом (зі стандартом).

Індекс обчислюється як співвідношення числових значень однойменних показників поточного (звітного) періоду (позначається 1) та попереднього (базисного) (позначається 0).

Як відносна величина індекс подається у формі коефіцієнта, процента чи проміле. Назва індексу відбиває його соціально-економічний зміст, а числове значення – інтенсивність змінення або ступінь відхилення.

Індекси вирішують такі завдання:

1. Порівняльна характеристика змінення явища в часі.

2. Оцінка виконання встановленої норми, затвердженого стандарту чи плану.

3. Оцінка впливу окремих факторів, що формують складне явище.

4. Порівняльна характеристика змінення явища у просторі.

У статистиці розглядають дві форми індексів:

Індивідуальні індекси	Загальні (зведені) індекси
це відносні величини, які характеризують співвідношення окремих величин нескладних економічних явищ (ціну одного товару, собівартість одного виробу тощо).	це відносні величини, які характеризують змінення сукупності в цілому (ціни кількох товарів, собівартість кількох виробів тощо).

Індивідуальний індекс позначається «і».

Його розрахунок передбачає обов’язкове зіставлення показників двох періодів. Показник базового періоду має підрядковий знак «0», а звітного або поточного періоду – «1».

Статистичні ознаки прийнято позначати такими літерами:

 кількість продукції – q;

 ціна – p;

 собівартість одного виробу – z;

 продуктивність праці – w;

 трудомісткість – t.

Індивідуальний індекс складається з одного елементу, який називається індексована величина.

Індексована величина – це величина, що вивчається в даному індексі.

Наприклад, у індексі ціни індексованою величиною буде ціна.

2. Агрегатні індекси вартості продукції або товарообороту, їх взаємозв’язок. Індекс продуктивності праці.

3. Порядок визначення впливу окремих чинників індексним методом. Середньозважені індекси.. Базисні і ланцюгові індекси, їх взаємозв’язок.

Агрегатні індекси кількісних та якісних показників можна перетворити на середньозважені індекси – середньоарифметичний або середньогармонійний відповідно.

Середньозважені індекси використовують у тих випадках, коли відомі індивідуальні індекси якісних або кількісних показників. За своєю суттю ці індекси є середніми зваженими величинами, у яких варіантами виступають значення індивідуальних індексів досліджуваного показника. За своїм економічним змістом ці індекси аналогічні агрегатним.

Дуже часто під час аналізу того чи іншого суспільного явища доводиться оперувати даними за три і більше послідовних періодів. У цих випадках виникає питання про вибір бази порівняння. Залежно від того, що приймається за базу порівняння, індекси можуть бути базисними та ланцюговими.

4.   Статистичне вимірювання інфляції.

Інфляція належить до основних індикаторів, що характеризують макроекономічну нестабільність.  Термін «інфляція» вперше було вжито у США під час громадянської війни (1861–1865 рр.) для позначення процесу переповнення каналів грошового обігу паперовими грошима. У перекладі з латини «іnflatio» – це «здуття».

Отже, інфляція – це знецінення грошової одиниці, зниження її купівельної спроможності, що неминуче тягне за собою зростання цін у країні.

Для інфляції характерні такі ознаки:

Ø  зростання цін;

Ø  перевищення платіжного попиту над пропозицією внаслідок випереджаючого зростання доходів населення і підприємств над випуском товарів;

Ø  товарний дефіцит;

Ø  бюджетний дефіцит через надмірне фінансування інвестицій, на утримання апарату управління, армії тощо;

Ø  вимивання асортименту дешевих товарів і послуг дорогими.

Точно вимірювати цінову інфляцію можна за допомогою індексу цін за певний період (рік, квартал, місяць).

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) – показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які придбаває населення для споживання.

Цей показник розраховується на підставі споживчого набору товарів, який є єдиним для всіх регіонів країни і називається споживчий кошик.

Індекси цін Пааше і Ласпейреса не ідентичні і для однакових вихідних даних не збігаються, оскільки мають різний економічний зміст:

індекс цін Ласпейреса використовують у прогнозуванні обсягу товарообороту у зв’язку з імовірним зміненням цін на товари в майбутньому періоді.

індекс цін Пааше використовують при вивченні звітних даних, коли метою аналізу є якісна оцінка змінення товаро- обороту в результаті змінення цін у звітному періоді.